Літо 2018

День перший

29 травня

День зустрічі

Із нетерпінням усі чекали цього дня: перший день табірної зміни виявився теплим, сонячним і привітним. Чарівне сонечко ніжно торкалося веселих дитячих личок і лоскотало їх золотими промінчиками. Із прекрасним настроєм злетілася дітвора до пришкільного табору.

Сміх, гамір, чарівні посмішки! Немає уроків, немає домашніх завдань! Тільки шортики, сарафанчики та незвичайні капелюшки. Ми всі дочекалися Вас, КА-НІ-КУ-ЛИ!!!

День другий

30 травня

У веселки 7 доріг

Всі хутенько я пробіг

Потім олівці узяв

І її намалював.

День розпочався дзвінко та голосно – всі готувалися до урочистого відкриття табірної зміни. По загонах кипіла робота: вивчалися пісні, девізи, речівки. А ще старости випускали загонові газети. На урочистій лінійці себе представили усі загони. За сценарієм свято перейшло у веселі ігри, конкурси та танці. Звучала весела сучасна музика. Дружня атмосфера дала можливість показати кожному вміння, здобуті під час навчання. Всі весело відпочили в колі друзів. «Веселку» відкрито.

              День третій

31 травня

Поїздка у місто Канів

Усі шляхи ведуть до Канева…

До Канева, міста паломництва українців з усього світу, наша група їхала з радістю, відчуваючи збудження, захват, нетерплячість, і, звісно, неймовірну цікавість: як воно там, у Каневі?
Місто зустріло нас мрійливим сонцем, ніжними росинками на травичці та приємною ранковою прохолодою. Погода була тиха, сонячна – ані хмаринки на небі, дерева – високі-високі – просто велетні, тільки пустотливий вітерець злегка куйовдив їх розкішні, соковито-смарагдові гриви. Повсюди – буйство зела й квіту, міць, пишність і розкіш вікової природи.

Ми завітали до Канівського природного заповідника, який розташований серед мальовничих дніпровських ландшафтів у самому центрі України. Він був створений з метою дбайливого збереження шевченківських меморіальних місць і навколишнього природного середовища. Спочатку нас зустрів екскурсовод Оксана Йосипівна, яка провела цікаву і захоплюючу розповідь про Канівський природний заповідник. Нас вразив багатий рослинний і тваринний світ, зачарували Канівські гори. Екскурсовод здійснила екскурс у минуле. Ми дізналися про тутешні стоянки первісних людей, великі поселення перших землеробів. А також познайомилися з залишками скіфської цивілізації – Велике та Мале (використовувалось як фортеця) скіфські городища. Там, із зсувової тераси, ми побачили залишки рову та валу. Відвідали Княжу гору, на якій проводилися археологічні розкопки. Ось така вона – «перлина Середнього Подніпров’я », яка надихнула нас на пізнання нового та незвіданого.

Чернеча (Тарасова)гора… Варто почути про неї – і відразу в уяві кожного, хто хоч раз побував на ній, зринає невисока, мальовнича, незрівнянна у своїй напрочуд дивній красі гора над могутнім Дніпром, навічно пов’язана з ім’ям геніального сина українського народу Тараса Шевченка. Будучи у Каневі, ми не могли оминути її, вклонитися та покласти квіти нашому пророку. Біля Чернечої гори діти зустріли скульптури різних героїв Тарасових творів. Всі милувалися та захоплювалися чи не найкращими на берегах Дніпра пейзажами, коли все кругом цвіло і сяяло. Надворі стояла тепла, сонячна літня погоду, день наближався до вечора. А ми, насолодившись смаколиками канівських кулінарів та сповнені позитивними, приємними враженнями від подорожі, прямували додому. Так і завершився наш черговий день у таборі «Веселка».

День четвертий

1 червня

Міжнародний день захисту дітей

Хай веселі будуть діти!

Хай веселим буде люд!

Хай живе у всьому світі

Мир і злагода! Салют!

1 червня діти нашого табору взяли участь у районному святі до Міжнародного дня захисту дітей. Всі мали змогу не тільки гарно відпочити, але й взяти участь у конкурсно-розважальній програмі «Країна дитинства» та отримати морозиво.

В ході святкових заходів відбулося введення в бойовий розрахунок нового пожежно-рятувального автомобіля та продемонстровано його технічні можливості. Діти мали змогу відчути себе справжніми рятувальниками.

День п’ятий

4 червня

День краєзнавства

Краєзнавство – безцінна скарбниця

збереження історичного досвіду народу.

Сьогодні молодші школярі табору з дружнім візитом відвідали Нехайківський пришкільний табір «Козачата». Познайомившись, діти весело спілкувалися між собою та провели спортивні змагання.

А після них відвідали унікальну пам’ятку археології, широко відому в науковому світі – одну з найдавніших поселень первісних людей – археологічний музей «Добраничівська стоянка». Вона є відділом Яготинського історичного музею, що в Київській області. Це – єдина у світі музеєфікована стоянка.

Унікальний музей в Добраничівці створений після того, як у 1952 році,

при прокладанні дороги через село, робітники натрапили на купи кісток і черепів з бивнями і повідомили про знахідку археологів. Досліджувалась з 1953 р. І. Г. Шовкоплясом. Культурний шар залягав у лесі на глибині 1,5—2,5 м. Досліджувалася археологічними експедиціями у 1953, 1967, 1969 і 1970 роках. Залишки одного з господарсько-побутових комплексів Добраничівської стоянки є основною частиною експозиції спорудженого над ними музею. Житло мало круглу форму з цоколем із кісток мамонта і черепів тварин. Первісні люди полювали на мамонтів. Для цього робили глибоку, дуже добре замасковану яму, в яку заганяли гіганта, атакували списами та сокирами, закидали камінням...

Діти уважно прослухали розповідь про музей, переглянули експонати, сфотографувались на фоні полотен художника Миколи Малинки «Добраничівська стоянка» і «Полювання на мамонтів». Школярі були вражені тим, що у вітринах музею матеріали розкопок збережено так, як було в глибині тисячоліть.

З метою запобігання злочинів і їх попередження, безпеки дорожнього руху в таборі була організована не менш цікава зустріч із дільничним офіцером поліції сектору превенції Драбівського ВП Золотоніського ВП, із старшим лейтенантом Зореславом Анатолійовичем Рудченком. Він у доступній для дітей формі розповів про причини та умови, що призводять до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень, про вживання заходів щодо їх усунення. Разом із колегою, старшим інспектором сектору превенції Коваленко Тетяною Володимирівною, капітаном поліції, розповіли про тих дітей, які не вміють або не бажають підкорятися загальноприйнятим нормам і правилам, і через те й перебувають на обліку в райвідділі поліції. Поліцейські провели профілактичну роботу у напрямку безпеки дітей, надали допомогу тим, хто її потребує. А ще офіцер поліції Рудченко З.А. продемонстрував зброю, якою користується у своїй роботі: розібрав та зібрав її перед школярами , дав змогу потримати в руках пістолет і автомат у руках всім бажаючим.

День шостий

5 червня

Просторами України

Життя під час подорожі –

це мрія в чистому вигляді

Цього дня табір помандрував на Чорнобаївщину, батьківщину Івана Піддубного, великого українця, визнаного в усьому світі борця. Іван Піддубний народився в 1871 році в селі Красенівці. Помер у віці 78 років, 8 серпня 1949 року в місті Єйську. Це був професійний борець, атлет і артист цирку, шестиразовий чемпіон світу з боротьби.

У музеї І.Піддубного була проведена дуже цікава і змістовна екскурсія. З неї діти дізналися про нелегкий шлях сільського хлопця до п’єдесталу слави. Юнак, маючи величезний зріст (184 см, при середньому зрості людини XIX століття до 160 см) і вагу 118 кг. володів неабиякою силою. Рідну батьківщину, Україну юнак прославляв усе своє життя.

Життя не подарувало Івану дітей. Помер він далеко від України – на території Росії.

В рідному селі прославленого борця започатковано Всеукраїнське свято богатирської сили на призи пам’яті Івана Піддубного. На ньому визначають найспортивніше село Чорнобаївщини, найсильнішу людину свята. Із концертами приїжджають відомі українські артисти.

Після музею для дітей у будинку культури продемонстрували мультики та веселі рухливі ігри. А також відвідали дитячий майданчик розваг.

З метою ознайомлення старших учнів табору з історичними пам’ятками України, друга група дітей відвідала Національний парк Межигір’я, що на Київщині.

Київ – це зручне пересування на метро, чудова архітектура, оздоблені ландшафти, приємне місто каштанів, яке вабить до себе знову і знову. Екскурсія містом подарувала чудовий день, сповнений сміхом та позитивними емоціями. Подорожуючі відвідали океанарій, в результаті чого, нібито потрапили на морське дно. Усіх зачарувало розмаїття морських та океанічних жителів з усіх куточків світу. Подорож до Майдану незалежності здійснили на метро. День закінчився ароматними бургерами у затишному макдональдсі.

День сьомий

6 червня

День солодкого настрою

Все інше це просто їжа.

А цукерки це насолода.

Надзвичайно цікавою і незабутньою була поїздка цього дня на кондитерську фабрику «Меркурій» у селі Балаклея на Черкащині. Там виробляють льодяникові карамелі ТМ "ROKS", які користується попитом на внутрішньому ринку та експортуються до країн Східної та Західної Європи, Азії, Африки, Америки. Льодяники безпечні для споживачів, тому що при виготовленні використовуються тільки натуральні інгредієнти. Продукція виявилася цікавою для дітей, оскільки має яскравий вигляд та виготовляється у широкому асортименті. Значну частину в асортименті складає продукція ручної роботи. Пропонується також продукція, що виготовлена з цукрозамінників - сорбіту та ізомальту, яка призначена для людей хворих на діабет та людей, що контролюють свою вагу. Відмінні смакові якості льодяників "ROKS" забезпечуються використанням у виробництві натуральних фруктово-ягідних ароматизаторів. Продукція відповідає вимогам Європейських директив та вимогам FDA США.

Діти отримали масу задоволення від побаченого на фабриці. Заключним акордом стали немалі пакунки з безкоштовними солодощами.

Знаходячись неподалік шевченківських місць, ми не могли не відвідати батьківщину Тараса Григоровича – Моринці. Побували у хаті, де народився поет, та відвідали могилу його матері. Діти були зачаровані краєвидами Звенигородщини, про які Шевченко неодноразово згадував у свої х творах. На згадку про ці святі місця учні придбали колоритні, яскраві та оригінальні сувеніри.

День восьмий

7 червня

День дружби

Без дружби ніяке спілкування

між людьми не має цінності.

Цього дня всі діти табору були зайняті підготовкою до фестивалю та працювали над художніми номерами, із якими мали їхати до Будинку ветеранів. В таборі гамірно, весело. А також у дружній обстановці організували трудовий десант: перепололи шкільні клумби, обрізали сухі квіти. Усі старанно працювали, мов бджілки у вулику.

День дев’ятий

7 червня

Фестиваль «Барви літа» у Великому Хуторі

Шістьом нашим дітям надзвичайно пощастило – їх делегували на районний мистецький фестиваль «Барви літа» у Великому Хуторі. На фестивалі працювало шість майданчиків, у кожному з яких були задіяні й наші діти. Дорошенко Валерія удосконалювали свої вміння у декоративному розписі. Дарія Кірічок фантазувала над декупажем. Інна Лук’янець була учасником в номінації «Слово», де читала вірші поетеси-землячки Валентини Іванівни Ступаченко. Влада Недоступ знайомила всіх учасників номінації «Краєзнавство» із своїм родовим деревом. Адріана Швидка чарувала над фотознімками. А Люба Ющук захищала честь нашого табору в номінації «Туристичні розваги». І ось очікувані результати: у переможцях і ми – табір «Веселка». ІІ місце у номінації «Декупаж» посіла Дарія Кірічок. Наша гордість – І місце – зайняла Владислава Недоступ у номінації «Краєзнавство». За їхні уміння, вправні руки та майстерно виконану роботу дівчатка отримали ще й подарунки!

А в таборі діти весело розважались, бігали у футбол, у «прапора», провели спортивні естафети. Всі перейнялися командним духом, адже вболівали «за своїх». Та раптом ігри довелося зупинити, бо ненароком у нашому таборі з’явилася черепаха. Дітвора мала можливість гарно розгледіти її, потримати в руках, поспостерігати за тим, як черепаха веде себе не лише у воді, а й на суші. Награвшись, дітлахи відпустили болотяну жительку в її рідну стихію.

День десятий

11 червня

Дозвілля самотніх – справа усіх нас!

Кожному потрібен хтось,

хто його вислухає.
 

Настав день, до якого завчасно готувалися. 21 особа з табору вирушила до Великого Хутора. Там, у Будинку ветеранів, на них чекали люди, доля яких, доля яких на заході свого життя залишила на самоті. У них на даний час нема ні власних дітей, ні житла, а головне – здоров’я. Хворі, немічні, самотні… Та місцева влада не залишила їх на одинці, бо створила Будинок ветеранів. Це будинок із усіма зручностями, будинок, в якому трудяться добрі працівниці. Їх завдання – щодня обслуговувати цих людей: варити їжу, купати, прати білизну…

Наші діти відвідали Будинок ветеранів з концертом. Підготували їх В.В.Бровко і П.П.Отвіновський, які й самі виконали не один музичний номер… Линула тиха й ніжна мелодія. Діти виконували пісні, грали на баяні, танцювали, а старенькі насолоджувались почутим.

День одинадцятий

12 червня

Подорож стежками середньовіччя

Із містом Корсунь-Шевченківський діти були ознайомлені заздалегідь: вихователі розповіли чим воно славиться. Поїздка була далекою, тому вирушили дуже рано. Не одну годину провели в автобусі. Проте робилися зупинки, під час яких можна було вийти, походити, подихати свіжим повітрям. Запам’ятаються «сніданки на природі», коли всі разом розкладали свої рюкзаки, ділилися тим, що в кого було.

Ось і Корсунь. Парк, у якому височить загадковий давно побудований замок, зачарував дітей своєю граціозністю, неповторністю, таємничістю. Побачили дуб, біля якого писав свої вірші Т.Г.Шевченко, познайомилися із військовою технікою років Великої Вітчизняної війни, відвідали історичний музей.

День дванадцятий

13 червня

Культпохід до смт Драбів

Цього дня діти нашого табору відвідали районний відділ поліції. Там їх зустрів сам начальник поліції Погибко Дмитро Михайлович. Був організований та проведений День відкритих дверей. Метою зустрічі було знайомство з режимом та умовами праці працівників поліції. Змістовна екскурсія залишила цікаві та незабутні враження, а також велике бажання обрати в майбутньому професію поліцейського.

День тринадцятий

14 червня

День розваг

День приніс нову подорож – до міста Черкаси. Діти відкрили для себе багато чого нового у цьому чудовому місті, хоч уже й були там багато разів. З великим задоволенням діти провели час у розважальному центрі «DEPO’t». Аніматори зустріли дітей рухливими танцями, веселими іграми та теплими посмішками. Учні із захопленням стрибали на батутах, каталися на машинках, керували іграшковими мотоциклами, насолоджувалися ігровими автоматами. Але всі з нетерпінням чекали гри в боулінг. І ось перед нами засяяло табло ігрових доріжок. Дітвора була захоплена азартними змаганнями. Найкращі успіхи мали Саша Дорошенко, Лук’янець Інна, Петренко Каріна та Коновал Катя. Завершився день смачною піцою та різноманітними смаколиками.

День чотирнадцятий

15 червня

День закриття табірної зміни

Невпинно лине час. Непомітно і дуже швидко пролетіли дні у нашому таборі «Веселка». Діти ділилися яскравими враженнями від пережитого, почутого і побаченого. Їхні думки вилилися у різнобарвні малюнки на асфальті. На завершення влаштували змагання «Найкращий стрілок табору» з пневматичної гвинтівки, у яких взяти участь вишикувалась ціла колона бажаючих. Високий клас вчителів підтримала вихователь В.В.Мацарук, а найкращим стрілком виявився учень 2 класу Лисенко Богдан. Дітвору пригостили смачним святковим обідом наші кухарі.

Діти не бажали прощатися з табором і до останнього дня майже в повному складі відвідували його. Табірна зміна виявилася непередбачуваною, змістовною, веселою, райдужною, цікавою та захоплюючою. Такою, як і повинна бути «Веселка». З нетерпінням чекатимемо наступної зустрічі у таборі!!!